Понеділок
20.05.2019
21:45
Категории раздела
Поиск по сайту
Реклама
Форма входа
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 10
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Главная » Статьи » Розповіді лісничого [ Добавить статью ]

Що таке ліс?

Коли я поступав в Лісовий інститут, мені задали дивне питання: «Що таке ліс?» Я готувався до найважчого, а запитують такі дрібниці.

«Жартує», - подумав я.

Але доцент Чібісов, який екзаменував мене, повторив питання абсолютно серйозно. Тоді я йому відповів, що ліс - це багато дерев.

- А тополі на вулицях - це теж ліс?

- Який же, - кажу, - ліс? Це просто дерева.

- Так, але ви сказали, що ліс - це багато дерев. А на вулицях багато тополь.

- Ні, ви не так зрозуміли, - поспішив заперечити я. - Ліс - це багато дерев за містом, де відпочивають люди і збирають гриби. А в місті це просто дерева.

- Але чому, в такому разі, потрапляючи за місто, дерева стають лісом? А ялинки, які стоять вздовж залізниці для захисту від снігу, - це ліс або просто дерева? Вони ж за містом!

Тут я трохи розгубився і ніяк не міг збагнути, чому ліс називається лісом, коли він потрапляє за місто.

- Так от, - перервав тривале мовчання доцент Чібісов, - ліс - це така купа дерев, де всі вони пов'язані один з одним. Вони впливають один на одного і на сусідні рослини. Тому в лісі ростуть інші трави, ніж у полі. Все живе, що є в лісі, працює як єдина машина. Ліс - як автомобіль. Вийми з нього одну деталь - і машина стане!

«Як би не так!» - подумав я, згадавши походи за грибами. А вголос сказав:

- Гриби ж ми забираємо з лісу, а ліс продовжує зростати як ні в чому не бувало. Машина працює!

Як тільки ці слова зірвалися у мене з язика, я відразу про них пошкодував. Чибісов, який вже взявся за ручку, щоб поставити оцінку, відклав її вбік.

- Чудове запитання! - зраділо вигукнув він. - Зараз ми з тобою поміркуємо!

«Ну треба ж було ляпнути! - з досадою подумав я. - Тепер розмова затягнеться на дві години».

- Черевички знаєш? - несподівано запитав Чибісов.

- Як не знати! Збираємо кожен рік.

- А зміг би ти розвести їх в саду? Я задумався, а Вовик Аксьонов, який надходив в інститут разом зі мною, вирішив виручити мене і сказав:

- Ще б не зумів! Він їх давно вирощує.

В той час у мене і саду-то не було, та й, крім помідорів, я ніколи нічого не вирощував.

- Ну, і як вони ростуть? - вже звертаючись до Аксьонову, насторожився доцент.

- Відмінно ростуть. Як картопля. Біолог він чудовий. З малих років з рослинами возиться.

- А поглянути на них можна? - несподівано запитав Чибісов.

Вовчик почервонів і пробелькотів, що їх, як на зло, толочила корова, увірвалася в сад.

- Так я і знав, - похитав головою Чибісов. - У 1904 році ботанік Гесдорфер заявив, що наші черевички не піддаються розведення поза лісу. З тих пір пройшло, як бачите, сорок з гаком років, багато розумні люди ламали голову над черевички, але розвести їх на грядці вдалося поки що лише небагатьом.

«Обов'язково спробую», - подумав я.

Наступною весною я вирушив у ліс за черевичками. Я викопав їх обережно, з великою грудкою землі. Ніс їх додому в кошику, обережно, немов тендітні яйця дивовижного птаха. І черевички у мене прижилися. Вони зацвіли, а восени утворилися нирки.

- А ви говорили, не вийде! - я тріумфував.

- Я так не казав, - зауважив Чибісов. - Я говорив тільки, що поки це майже нікому не вдалося.

Чибісов взяв мене за плече і підвів до вікна:

- Бачите цю берізку?

- Цю суху палицю?

- Так, цю палицю. Але в минулому році, коли її посадили, вона була берізкою. І все літо зеленіла і прикрашала двір. Тільки будівельники, які саджали її, не врахували, що берізка - лісове дерево і важко приживається в місті. А нині вона всохла.

На наступний рік засохли мої черевички, так добре росли в перший рік після посадки. Я побіг до Чибисову.

- Я ж казав: ліс - як автомобіль. Приберіть одну деталь - і машина стане... В лісі черевички ростуть в союзі з особливими грибками. Ви пересадили черевички на грядку, і грибки без лісу не стали працювати.

- Але автомобіль можна відремонтувати, і він знову поїде!

- Можна і ліс відремонтувати, але для цього потрібно дуже добре знати ліс і вміти розбиратися в його законах. Чи знаєте ви закони лісу?

Мені залишалося тільки зітхнути. Випадок з черевичками показав, як мало я розбираюся в лісі, хоча ношу горде звання студента Лісового інституту.

Пройшли роки... В інституті я чимало дізнався, чималого навчився, після інституту довго працював у лісі, але до цих пір ще багато чого в лісі для мене незнайоме і неясно. І не для мене одного. Над вивченням ліси у нас в країні працює багато наукових інститутів і серед них - знаменитий Інститут лісу в Красноярську. Але і в тих інститутах всі закони лісу поки не вивчили. Занадто їх багато, цих законів. Може бути, і ви, хлопці, приєднаєтеся до армії лісників і допоможете вивчати наші ліси?

Чим можна допомогти? Про це я розповім пізніше. А спочатку познайомлю вас з деякими деревами, з якими мені довелося зустрітися в останні роки. Про одних я нічого раніше не чув, про інших чув, але не бачив і представляв їх зовсім не такими, про третіх знав і читав, але не був знайомий з їх особливостями.

Категория: Розповіді лісничого | Добавил: (10.12.2017)
Просмотров: 78 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
avatar