Вівторок
20.08.2019
21:11
Категории раздела
Поиск по сайту
Реклама
Форма входа
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 10
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Главная » Статьи » Розповіді лісничого [ Добавить статью ]

Полуниця над головою
І зовсім вже веселе дерево росте в Гімалаях. Коли я йшов повз нього і глянув вгору, то побачив, що вся крона обвішана... полуницею! Полуниця - в Гімалаях та ще на дереві? А втім, чому дивуватися. Клімат теплий, могла і полуниця вирости деревом. Є ж на Філіппінах чорничне дерево, на Зондських островах росте картопляне дерево. Є дерева гірчичні, є суничні. Чому ж не бути полуничній?

Ну що ж, скуштуємо гімалайської полуниці. Я знайшов довгу палицю і стукнув по гілці. Гроно ягід впала поруч зі мною. От би нам в Сибір таке дерево! Не знадобилося б тоді гнути спину, збираючи полуниці в степу. Але варто було мені підібрати впали плоди і спробувати на смак, як цю прекрасну думку довелося залишити. Ягоди виявилися не краще плодів реп'яха. Вони висіли як наочні посібники, не більше.

Полуничне дерево нічого спільного з полуницею не має, окрім суто зовнішньої схожості. Воно - далекий родич нашого кизилу. Плоди з рум'яними боками прикрашають ліс. У багатьох країнах полуничне дерево вирощують у парках, де воно дивує відвідувачів не тільки плодами, але й листям, які розпускаються восени, коли у інших дерев починається листопад, а обсипаються навесні, коли у сусідніх дерев набухають бруньки.
Категория: Розповіді лісничого | Добавил: (10.12.2017)
Просмотров: 157 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
avatar